Наукова школа Рудишина Сергія Дмитровича
«ФУНДАМЕНТАЛІЗАЦІЯ БІОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ В ПЕДАГОГІЧНОМУ
УНІВЕРСИТЕТІ У ВИМІРАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ»
«ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ НЕПЕРЕРВНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ ВЧИТЕЛІВ БІОЛОГІЇ В ПЕДАГОГІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ».
Коло наукових інтересів – біологія, екологія, біологічна та екологічна освіта, біотехнологія, біогеохімія, історія науки, філософія освіти, психогенетика.
Науковий доробок становить понад 150 публікацій у галузі екології, екологічної і біологічної освіти, біотехнології, біогеохімії, фізіології рослин та історії науки. Матеріали досліджень висвітлено в навчальних посібниках : «Основи біотехнології рослин» (Гриф Міністерства агропромислового комплексу України, 1998), «Основи біогеохімії» (Гриф МОН України, 2013), Біологія і екологія. 10 клас. Навч. посібник, 2021), «Практикум з основ загальної екології» (2004); «Фізіологія рослин: програмоване тестування» (2006),; монографіїях «Біологічна підготовка майбутніх екологів: теорія і практика» (2010; «Фітогормонологія в Україні: ґенеза і досягнення» (2020).; статтях у фахових журналах та журналах, що індексуються у наукометричній базі даних : NNO Space Scientific Journal Impact Factor: 2.642; Isi (Intern. Scientific Indexing) Impact Factor: 0.465 ; Directory Of Research Journal Indexing; Ulrichs Web Global Serials Directory; Union Of International Associations Yearbook; Scribd; Academia.Edu; Google Scholar
У виданнях, що входять до наукометричної бази Scopus
Rudyshyn, S. D., Kravets, V. P., Samilyk, V. I., Sereda, T. V., & Havrylin, V. O. (2020). Features of the Fundamentalization of Education in Higher Educational Institutions of Ukraine in the Context of Sustainable Development. Journal of Educational and Social Research, 10(6), 149-161. https://doi.org/10.36941/jesr-2020-0116......
Sergii D. Rudyshyn, Inna A. Stakhova, Nataliia H. Sharata, Tetiana V. Berezovska, Tetiana P. Kravchenko (2021). The Effects of Using Case-Study Method in Environmental Education. International Journal of Learning, Teaching and Educational Research. 2021. Vol. 20, No. 6, pp. 319-340, June 2021 DOI: https://doi.org/10.26803/ijlter.20.6.17
У виданнях, що входять до наукометричної бази Web of Science (WoS)
D. Rudyshyn, S. ., M. Koreneva, I. ., H. Yakushko, K. ., Babenko-Zhyrnova, M. V. ., & M. Lupak, N. (2022). Simulación de formación educativa y profesional de estudiantes. Apuntes Universitarios, 12(2). URL : https://doi.org/10.17162/au.v12i2.1036.
Rudyshyn Sergii D., Kononenko Tetiana V., Khrolenko Marina V., Konenko Vitalii S.,Merdov Stanislav P. (2021) Basic Soft Skills as an Integral Component of Student Competitiveness: case of higher education in Ukraine. AD ALTA: Jornal of Interdisciplinary Reserarh. 2021. Vol 11. Issue 1. Specal Issue XVI, pp, 23-28. URL: http://www.magnanimitas.cz/ADALTA/110116/PDF/110116.pdf
Навчально-методичні видання
- Рудишин С.Д. Основи біотехнології рослин : навч. посібник [для студ. вищ. навч. закл.]. Вінниця: МП «Запал», 1998. 224 с. (Гриф Міністерства агропромислового комплексу України).
- Рудишин С.Д., Кур’ята В.Г. Практикум з основ загальної екології : навч. посібник [для студ. вищ. навч. закл.]. Вінниця : Гіпаніс, 2004. 101 с.
- Рудишин С.Д. Основи біогеохімії : навч. посібник [для студ. вищ. навч. закл.]. К. : ВЦ «Академія», 2013. 248 с. (Гриф МОН України).
- Біологія: фахова підготовка студентів педагогічних університетів: навч. посібник / Горшкова Л. М., Рудишин С. Д., Бородіна К. І., Бурчак Л.В. [ та ін.] за ред. М. В.Хроленко. Суми : ТОВ «Видавничий дім «Ельдорадо», 2017. 310 с.
- Рудишин С. Д., Кмець А. М., Самілик В. І., Гулакова І. М.. Біологія і екологія. 10 клас. Навч. посібник: Вінниченко М. Д., Суми, 2021. 388 с.
- Рудишин С. Д. Біогеохімія з основами екології / С.Д. Рудишин. Дніпро: Середняк Т. К., 2023. 320 с.
- Рудишин С.Д. Основи біотехнології рослин: навч. посіб. Суми: «Корпункт», 2024. 200 с.
Фундаменталізація біологічної освіти – це :
1) розуміння біології як науки у вигляді науково-дослідницької програми, що складається з ядра («ДНК-мітоз») і «захисного поясу» теорій і гіпотез;
2) якісне вивчення базових (обов’язкових) та вибіркових дисциплін для певної спеціалізації, що дозволить вчитися та оволодівати новими знаннями впродовж життя;
3) проведення досліджень на сучасному науковому рівні та здатність до теоретичного і практичного використання їх результатів;
4) засвоєння методології синергетики, яка дозволяє наводити мости між різними дисциплінами, не руйнуючи їхньої дисциплінарної визначеності;
5) розуміння і реалізація концепції сталого (збалансованого) розвитку цивілізації у XXI столітті (sustainable development) під гаслом: «Збережемо біотичне і ландшафтне різноманіття, то воно збереже й нас»;
6) спілкуватися усно і письмово англійською або іншими іноземними мовами за спеціальністю;
7) володіння сучасними інформаційно-комунікативними технологіями.
Усе це здійснюється на засадах української педагогічної матриці, Закону «Про освіту», Концепції Нової української школи – якісного особистісно орієнтованого навчання, збереження і розвитку української мови, національних цінностей і культури для наступних поколінь (тобто, класичного «Чужого навчайтесь і свого не цурайтесь»).
Увагу приділяємо не окремим науковим теоріям, а структурно-динамічної системної моделі біології як науки у вигляді науково-дослідницької програми, яка складається з :
1) «жорсткого ядра» – фундаментальних знань, що зберігаються без зміни в усіх теоріях всередині програми – відображаємо аксіомою-формулою «ДНК-мітоз», тобто життя є особливою формою матерії, яка самовідтворюється і саморегулюється (реплікація за матричного принципом : ДНК – від ДНК (чи РНК), хромосома – від хромосоми, клітина – від клітини; самоорганізація живого – синергетична парадигма біології).
2) «захисного пояса» – допоміжних теорій і гіпотез, що можуть видозмінюватися, пристосовуються до конкуруючих із програмою теорій і захищають ядро від фальсифікації за допомогою позитивної чи негативної евристики. До «захисного поясу» ядра входять наукові теорії біології, серед яких: систематика живих організмів, типи живлення (авторофи / гетеротрофи) та дихання (аероби/анаероби), клітинна теорія, рівні організації живої матерії, синтетична теорія еволюції, генетика онтогенезу. «Захисний пояс» допоміжних гіпотез має стримувати атаки нових гіпотез і консолідувати ядро. Дослідницька програма має успіх, якщо розв’язує проблеми, і програма повинна бути зміненою, якщо нездатна цього робити. Еволюція конкретної програми відбувається за рахунок модифікацій й уточнень «захисного поясу»; руйнування «жорсткого ядра» теоретично означає відміну програми і заміну її на іншу, конкуруючу. Таким чином, вчимо студентів, що історія науки – це історія конкуренції науково-дослідницьких програм.
Мета фундаменталізації природничої освіти в педагогічному університеті:
1) формування в студентів цілісної природничо-наукової картини світу; адже недооцінювання теоретичного міждисциплінарного синтезу призводить до формування в майбутніх вчителів біології переважно репродуктивних знань. Це дозволить вчитися та оволодівати новими знаннями впродовж життя;
2) розуміння єдності неживого, живого і мислячого, необхідності стратегії коеволюційного симбіозу суспільства і природи (коеволюції). Тобто, людству (лише розумним сапієнсам ) доцільно дослухатися мудрості природи («Природа знає краще») і переходити до збалансованого природокористування на засадах коеволюційного симбіотичного співіснування системи «суспільство-біосфера», де біосфера – хазяїн, людина – симбіотичний консумент. Коеволюційну парадигма вважаємо теоретико-методологічним обґрунтуванням можливості сталого розвитку
3) дотримання «золотої середини» в реалізації коеволюційної парадигми існування системи «суспільство-біосфера», що передбачає обов’язкове співвідношення між культурними й натуральними ландшафтами на рівні 62 % і 38% відповідно. Тобто, на 38% планети створити екомережу біосферних резерватів біологічного і ландшафтного різноманіття (зони реанімації біосфери), а на 62 % штучно створених агро- та урбоекосистемах проводити збалансоване природокористування. Це забезпечує виключно автотрофний блок системи, який здатний виробляти органічну речовину для біорізноманіття консументів усіх інших рівнів (враховуючи людину). Загальною тенденцією у концептуальному підході до екомережі є намагання створити оптимальну соціально-природну систему, котра вирішувала б як проблеми збереження існуючих таксонів біоти, так і надавала б комплекс послуг населенню (соціальних, економічних, естетичних, оздоровчих та ін.).
4) надання більших можливостей для саморозвитку студента (урізноманітнення можливостей для самореалізації), оскільки фундаментальна підготовка студентів-біологів ґрунтується на основних положеннях теорії наукового пізнання; системному та синергетичному підходах до пізнання педагогічних фактів процесів і явищ; положенні про єдність теорії і практики, науковості та об’єктивності; концепції особистісно орієнтованого навчання.
Бакалаврські й магістерські роботи виконуються в контексті наукової школи. Результати досліджень представлені і апробовані на різних конференціях та у вигляді наукових статей.
Маємо переможців та публікації в збірниках Міжнародного конкурсу наукових статей (есе) «Науковий дебют – 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2019. Сталий розвиток», Варшава (Польща); на Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт зі спеціальності екологія (Полтава, 2019) за дослідження «Особливості пилкування алергенних рослин урбоекосистеми м. Глухів».
Керівник міжкафедральної науково-дослідної лабораторії «ФОРМУВАННЯ ФАХОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ БІОЛОГІЇ ДЛЯ НАУКОВОГО І ПЕДАГОГІЧНОГО СУПРОВОДУ СТАЛОГО РОЗВИТКУ». Спрямування роботи насамперед на проведення фізіолого-біохімічних, ботанічних, хімічних, екологічних досліджень. Здійснення експериментальної роботи як у лабораторних, так й природних умовах. Особлива увага у її наукових планах посідає проблема моніторингу екологічного стану та біорізноманіття Сіверщини.
Рудишин С.Д. є керівником наукової групи «Фундаменталізація професійної підготовки студентів-біолоогів педагогічного університету», в якій вивчаються і обґоворються питання: аеропалінації, морфогенезу рослин, забруднення довкілля, біологічні аспекти здоров’я людини, охорони природи та ландшафтного дизайну.
Фундаменталізація біологічної освіти в європейському вимірі передбачає знання не тільки природничих дисциплін, але й іноземних мов. Починаючи з 2013 року С. Д. Рудишин є модератором науково-педагогічних читань молодих учених, магістрантів, аспірантів, студентів іноземними мовами «The 21st Century Challenges in Education and Science».
Наукова лабораторія під керівництвом Рудишина С.Д. плідно співпрацює із науковими установами та навчальними закладами України: Інститутом педагогіки НАПН України, Інститутом ботаніки НАН України, Інститутом зоології НАН України, Національним педагогічним університетом ім. М.П. Драгоманова, Інститутом вищої освіти НАПН., Національним еколого-натуралістичним центром (м. Київ, м. Ямпіль, станція юннатів м. Глухів та ін.
Членство в Національному агентстві із забезпечення якості вищої освіти (експерт). Договір № Е-19-0694 від 25.11.2019 р. Голова глухівського осередку Міжнародної асоціації екологів університетів.
Член оргкомітету і голова секції екологічна освіта Всеукраїнських з’їздів екологів (з 2006 по 2021 рр., Вінниця). Голова Глухівського осередку Всеукраїнської екологічної ліги.
Член Всеукраїнської громадської організації «Українське товариство генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова» (2021 р.).
Науковий керівник аспіранта Самілик Валентини Іванівни : «Формування готовності майбутніх учителів біології до природоохоронної діяльності в процесі професійної підготовки» , 13.00.04. – теорія і методика професійної освіти. Робота успішно захищена у грудні 2019 р.
Науковий консультант докторанта Кореневої Інни Миколаївни : «Теоретичні і методичні засади підготовки майбутніх вчителів біології до реалізації стратегії сталого розвитку», 13.00.04.– теорія і методика професійної освіти. Успішно захищена в липні в 2020 р.
Науковий керівник аспіранта Середи Тетяни Валеріївни : «Формування готовності майбутніх медичних сестер до професійної діяльності у прoцесi вивчення біологічних дисциплін, 011 науки про освіту, спеціалізація – теорія і методика професійної освіти. четвертий рік навчання.
Науковий керівник аспіранта Коненка Валерія Сергійовича Формування готовності майбутніх учителів біології до навчально-дослідницької діяльності в закладах загальної середньої освіти» , 011 науки про освіту, спеціалізація – теорія і методика професійної освіти. перший рік навчання.