26 квітня о 15:00 на факультеті природничої і фізико-математичної освіти був проведений загальноуніверситетський захід «Чорнобиль – шляхи відродження: час вимагає змін».

Мета заходу: згадати хронологічні події, які сталися 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС поглядом істориків, будівельників, фізиків, філологів, біологів та вшанувати героїзм та відданість всіх ліквідаторів аварії.

Учасники заходу намагалися дати відповіді на запитання:

Як Чорнобильська катастрофа вплинула на колишній СРСР та країни Західної Європи?

Які наслідки трагедії на людину і довкілля?

Які особливості робочої конструкції 4-го енергоблоку?

Як Чорнобиль проявляється в культурі і впливає на нас кожного дня?

Що сьогодні відбувається з природою на території Чорнобильської зони?

У заході прийняли участь здобувачі освіти факультету технологічної і професійної освіти, навчально-наукового інституту філології та історії, факультету природничої і фізико-математичної освіти.

Наприкінці заходу провідний фахівець відділу виховної роботи та молодіжної політики ГНПУ імені Олександра Довженка Артеменко Оксана Миколаївна оголосила результати конкурсу відеопоезій про Чорнобильську трагедію, з якими можна ознайомитися за посиланням: http://new.gnpu.edu.ua/uk/podii/1437-pidsumky-konkursu-videopoezii-do-35-i-richnytsi-chornobylskoi-katastrofy.html

16 квітня на факультеті природничої і фізико-матемачної освіти Глухівського національного педагогічного університту імені Олександра Довженка була проведена інформаційна година на підтримку Акції Держлісагенства «СТВОРЮЄМО ЛІСИ РАЗОМ» та до Дня довкілля, який цього року відмічався 17квітня.
На заході були прмисутні гості: співробітник Гетьманського національного природного парку доктбіолнаук Панченко Сергій Михайлович та співробітник Глухівського лісгоспу Баранов Микола Васильович.
Панченко С. М. ознайомив присутніх з різноманіттям лісів Сеймського регіонального ландшафтного парку, що мають природоохоронне та історико-культурне значення.
Баранов М. В. розповів про труднощі ведення лісового господарста, про проведення рубок-догляду в лісах, про затрати на вирощування лісів по Глухівському лісгоспу та по Сумській області вцілому, наголосив на особливостях Спадщанських лісів.
Викладач кафедри біології та основ сільського господарства Коваль Л. В. продовжила виступи гостей цікавою доповіддю про еколого-фізіологічні аспекти процесу фотосинтезу у лісових біоценозах, про світловий режим під наметом лісу, про ліси України та їх біотичну продуктивність у європейському екоресурсному вимірі.
У заході прийняло участь більше 40 учасників.
Дякуємо учасникам за змістовні доповіді та цікаве спілкування!
З 12.04.2021 по 16.04.2021 на факультеті природничої та фізико-математичної освіти був проведений тиждень математики. Впродовж тижня на факультеті були організовані та проведені круглі столи «Сучасні цифрові технології» (13.04.2021 р.) та «Дослідження космічного простору: сучасність і перспективи» (15.04.2021 р.).
На заході «Сучасні цифрові технології» всі присутні мали нагоду ознайомитися з доповідями:
кандидата педагогічних наук Рябка А. В. на тему «Цифрова культурна спадщина. Досягнення українців у світових ІТ», де було наголошено на вагомому внеску українців в розвиток інформаційних технологій;
кандидата педагогічних наук, доцента Бурчака С. О. на тему «STEM-освіта: сучасні досягнення та перспективи», де було акцентовано увагу на інтегрованому підході до вивчення природничих дисциплін;
кандидата педагогічних наук, доцента, завідувача кафедри фізико-математичної освіти та інформатики Кухарчука Романа Павловича («Цифрові валюти: фантастика чи реальність?»), під час якої отримали відповіді на запитання «Що таке біткоін з точки зору інформатики?», «Для чого він потрібен?», «Які його переваги та недоліки?».
15 квітня було проведено захід «Дослідження космічного простору: сучасність і перспективи», під час якого дізналися про радіотелескопи в Україні, їх розміщення та задачі; про космічні місії NASA PSP (Parcer solar probe) та June (Jupiter Polar Orbiter); про запуск місії «Марс-2020», яка відбулася 30 липня 2020 р.
Доктор фізико-математичних. наук, професор, старший науковий співробітник Радіоастрономічного інституту НАН України Калініченко М. М. розповів про внесок України у підкорення космосу, про наземний супровід системою низькочастотних радіотелескопів УТР-2-УРАН-ГУРТ міжнародних космічних місій, про українські радіотелескопи (УРАН-3 (Львів), УРАН-2 (Полтава), УТ-2, ГУРТ (Харків), УРАН-4(Одеса)) та їх задачі.
Доктор педагогічних наук, доцент Кугай Н. В. ознайомила учасників заходу з цікавою інформацією про сонячний вітер та космічні місії NASA PSP (Parcer solar probe) та June (Jupiter Polar Orbiter).
Доктор педагогічних наук, доцент, декан факультету технологічної і професійної освіти Грудинін Б. О. представив інформацію про метеорну активність в радіодіапазоні на основі реєстрації частини перевипроміненої енергії від наземних трасляторів телерадіомовлення.
Прокопець Т. О. розповіла про марсехід, «Персеверанс» в Лабораторії реактивного руху 17 грудня 2019 року та запуск місії «Марс-2020».
У заходах прийняли участь понад 40 осіб.
Дякуємо доповідачам за цікаві та актуальні доповіді !!!

Посилання на відео:
Цифрова грамотність https://drive.google.com/file/d/1azrWF78nv3Al3Q7G7_StLtd4c0ZrBcB0/view?usp=sharing 
Космічні дослідження https://drive.google.com/file/d/1wYa5Xoqk_uO27aWHTD3NB03YeGfy3BnO/view?usp=sharing 

29 березня відбулася онлайн   університету Рябком Юрієм Володимировичем. Було обговорено питання: 1) можливості конфіденційних консультацій психолога, зокрема зазначено, що облік студентів, які звертаються за допомогою, не ведеться; 2) вплив дистанційного навчання на емоційний стан  здобувачів; 3) чому соціальні мережі роблять нас самотніми?

Студенти взяли активну участь в обговоренні зазначених питань та отримали аргументовані відповіді.

Дякуємо Юрію Володимировичу за цікаву та актуальну інформацію!

9 березня 2021 року виповнюється 207 років з дня народження генія-мислителя, письменника, художника, духовного покровителя українського народу − Тараса Григоровича Шевченка (09.03.1814 – 10.03.1861). Його вірші стали піснями, думи – роздумами про тяжку та славну долю не одного покоління його рідної неньки України, а мальовнича творчість – джерелом натхнення для українських митців. Перебування Т. Шевченка в Україні у 1843-1847 роках ознаменоване періодом розквіту та найактивнішої праці в галузі живописного портрета. Творчість Тараса Шевченка спричинила великий вплив на композитора Миколу Лисенка. Завдяки його творчій та громадській діяльності наприкінці ХІХ ст., утворюються професійні течії в українській музиці.
У 1845 році з’являється альбом поезій «Три літа», до якого увійшли твори «Єретик», «Сліпий», «Наймичка», «Кавказ», «І мертвим, і живим…», «Холодний яр», «Заповіт» та ін.
4 вересня 1860 року Рада Академії мистецив надала Шевченкові звання академіка-гравера. Цього ж року виходить нове видання «Кобзаря».
Композитор, як і поет Тарас Шевченко мав на меті популяризацію української культури та підвищення її рівня вцілому.
З 9.03.2021 по 12.03.2021 рр. на факультеті природничої та фізико-математичної освіти оголошується конкурс на кращого знавця життєвого та творчого шляху Т. Г. Шевченка.
Запрошуємо до участі!