Це повідомлення про геніального хіміка Д.І.Менделєєва (невідомого для широкого загалу як зоолога / студентська магістерська робота) свідчить про те, що для формування творчої особистості необхідний певний рівень загальної культури, фундаментальна підготовка, побудована на синтезі наук.

Дмитро Іванович Менделєєв (1834–1907) – великий учений-енциклопедист, хімік, фізик, технолог, геолог, економіст і навіть метеоролог. Його повна наукова і літературна спадщина величезна і містить 431 роботу.

Цікавим історичним і науковим фактом творчої біографії Д.І.Менделєєва є його студентська дисертація з зоології «Опыт исследования о грызунах С.-Петербургской губернии» [Менделеев Д.И. Опыт исследования о грызунах Петербургской губернии (студенческая диссертация)./  Менделеев Д.И. Сочинения. Т. XXV.  Л.-М.: Издательство  АН СССР, 1952. С. 9–68], яка написана після закінчення Петербурзького педагогічного інституту у віці 21 рік. Робота ілюструє різноманітність наукових інтересів Дмитра Івановича у студентські роки. Разом із збереженими його записами лекцій з зоології, які читав у 1854-1855 рр. професор зоології і порівняльної анатомії Федір Федорович Брандт (1802 – 1879), ця робота засвідчує, що на початку наукового шляху всесвітньо відомий хімік серйозно вивчав зоологію хребетних не лише за різними літературними джерелами, але й за допомоги особистих досліджень. Зокрема, Д.І.Менделєєв у 1854 р. прочитав три (пробних) лекції, з яких одна на зоологічну тематику – «Про вплив теплоти на поширення тварин». Робота Д.Менделєєва про гризунів була складовою програми колективних зоологічних досліджень  губерній Росії під керівництвом академіка Петербурзької АН (1833) Ф.Ф.Брандта – засновника та першого директора (з 1831р.) Зоологічного музею АН.

Д.І.Менделєєв дотримувався систематики гризунів за академіком Ф.Брандтом, але здійснив власну обробку матеріалу, яка різнилась від плану курсу зоології вчителя . Для експериментальної частини дослідження він самостійно виловив й виміряв деяких гризунів (ряду Rodentia): 20 домових мишей (Mus musculus L.), 6 екземплярів мишівок (Sminthus),  одну плетуху (летючу білку) – Scioropterus volans L. Зокрема, наведить дані вимірювання самців і самок петербурзької популяції мишей: довжина тіла по прямій лінії, хвоста, голови, вух, передніх і задніх кінцівок, задньої стопи. Допитливість Дмитра Івановича вражає – потрапивши на дві самки, він підраховує п’ять пар сосків, які при натискування виділяли краплини молока (три пари сосків знаходяться позаду передніх ніг, дві – перед задніми кінцівками).

Молодий Д.І. Менделєєв з рідкісною для його віку обачливістю враховує необхідність чіткої суворості критерію виду, що є актуальним й сьогодні. Вид і концепція виду – це базові поняття при аналізі біологічного різноманіття.

При обговорення окремих родів і видів Д.І.Менделєєв, на відміну від     Ф.Ф. Брандта, приділяє увагу екології тварин, а також особливостям, які мають практичне значення та викликають цікавість широкого кола читачів. Науковий інтерес мають висловлювання Д.І.Менделєєва щодо систематики, зоогеографії тварин, які є свідченням його компетентності як зоолога, а також його творчу самобутність.

Коли в роботі йдеться про різні види гризунів, то вчений повідомляє різні деталі й подробиці, які свідчать про особисті спостереження автора. Науковість інформації інколи забарвлюється яскравими й емоційно привабливими реченнями. Наприклад, «Веселый обитатель наших хвойных и лиственных высокоствольных лесов – игривая белка – вьет себе на них уютные, мягкие гойна (гнезда), питается теми произведениями, какие добудет в этом лесу, и проводит на них и свое веселое лето и спокойную зиму» . Або, «Домовая мышь – Mus musculus L. Все знают ее за вред, за проныливость, все не любят и гнушаються маленьким грызуном, до которого дошла речь в нашей фауне, хотя в своей форме он не имеет ничего неприязного и некрасивого». 

Науковий інтерес має висловлювання Д.І. Менделєєва щодо родинних зв’язків між домовою мишею і чорним пацюком. Тобто, Дмитро Іванович за декілька років до опублікування Ч. Дарвіним «Походження видів» (1858) евристично виказує думку не лише про мінливість видів, але й про генетичний зв'язок між видами завдяки дивергентній еволюції.    

Висновок з цього повідомлення про геніального Д.І.Менделєєва (невідомого для широкого загалу як зоолога) пропонуємо як такий, що актуальний для нашої вітчизняної освіти – для формування творчої особистості необхідний певний рівень загальної культури, фундаментальна підготовка, побудована на синтезі наук.

Рудишин Сергій. Дмитро Іванович Менделєєв як зоолог . Біологія і  хімія в школі.  2011.  № 5.  С. 44.