Упродовж 2019-2024 років у Глухівському НПУ імені О. Довженка здійснювалася наукова програма фіксації метеорних вторгнень в атмосферу землі (відкрито радіотрасу Кельце–Глухів, частота 88.2 МГц).

Дослідження метеорних тіл та їхньої взаємодії з атмосферою Землі для сучасної науки має велике значення при вирішенні цілого ряду астрономічних, геофізичних і прикладних задач: вивчення походження та еволюції Сонячної системи, оцінка впливу метеоритної речовини на Землю, використання розсіяння радіохвиль на іонізованих метеорних слідах для потреб радіозв’язку, безпека польотів космічних апаратів тощо.

Особливістю дослідження метеорної активності у радіодіапазоні є той факт, що реєструється не частина енергії, яка випромінюється під час згорання метеороїда в атмосфері, а частина перевипроміненої енергії від наземних трансляторів телерадіомовлення (так зване розсіяння вперед, від англ. – forward scattering).

Сьогодні реєстрація відлунь радіохвиль від іонізованих слідів метеороїдів в радіодіапазоні за допомогою метода прийому відлунь сигналів загоризонтних радіостанцій (FM, Frequency Modulation) проводиться з використанням чотирьох радіотрас, створених за ініціативою Науково-дослідного інституту «Миколаївська астрономічна обсерваторія» (НДІ «МАО»): Кельце–Миколаїв, частота 88.2 МГц, довжина 910 км; Стамбул–Миколаїв, частота 88.2 МГц, довжина 700 км; Соннеберг (Німеччина)–Львів, частота 91.7 МГц, довжина 900 км; Будапешт–Рівне, частота 94.8 МГц, довжина 635 км.

Навесні 2019 року розпочали роботи по встановленню направленої антени типу Ягі-Уда (88–108 МГц) для фіксації руху метеорів у земній атмосфері. Антена встановлена на корпусі №7 Глухівського НПУ ім. О. Довженка.

У квітні 2019 року НДІ «МАО» уклала Угоду про співпрацю з Глухівським НПУ імені О. Довженка. В межах цієї Угоди на факультеті природничої і фізико-математичної освіти організовано роботу автоматизованого комплексу спостережень метеорів, який 5 серпня 2019 р. з успіхом запущено в дію. Складниками комплексу з реєстрації радіовідлунь є програмно керований приймач Realtek RTL2832U; направлена антена типу Ягі-Уда, розрахована на потрібний діапазон частот (88–108 МГц); програмне забезпечення для управління приймачем та збереження інформації; встановлений інтерпретатор мови програмування Python 3.4 з бібліотеками numpy, matplotlib, wave; програми обробки отриманих з ефіру масивів даних, розроблені на мові програмування Python.

Комплекс приймає сигнал потужної загоризонтної FM станції, розташованої в місті Кельце (Польща) на відстані приблизно 940 км від Глухова. FM станцію вибрано з урахуванням як азимутально-частотного розподілу шумів в місці розміщення комплексу, так і місць дислокацій, потужностей та частот випромінювання станцій передавачів і радіочастот.

Відтак в Україні відкрито нову радіотрасу реєстрації відлунь радіохвиль від іонізованих слідів метеороїдів (траса Кельце–Глухів, частота 88.2 МГц). Лише за добу роботи комплексу було зафіксовано 45 вторгнень із космосу. Дані фіксації рідіовідлунь автоматично передаються на сайт європейського проекту RMOB (англ. – Radio Meteor Observing Bulletin).

Особливо важливим для нас було відкрити радіотрасу до щорічного серпневого метеоритного дощу, який ще називають зорепадом Персеїди. Це явище є найвідомішим «зорепадом» і відбувається в період проходження Землі через шлейф комети Свіфта-Туттля (109P/Swift-Tuttle). Період зорепаду розпочався ще 15 липня 2019 року і закінчився  17 серпня. Було зібрано багато цінних наукових даних про події.

Дослідження метеорних тіл та їхньої взаємодії з атмосферою Землі для сучасної науки має велике значення при вирішенні цілого ряду астрономічних, геофізичних і прикладних задач: вивчення походження та еволюції Сонячної системи, оцінка впливу метеоритної речовини на Землю, використання розсіяння радіохвиль на іонізованих метеорних слідах для потреб радіозв’язку, безпека польотів космічних апаратів тощо.

Кожну добу в атмосферу Землi входить бiля 400 метеороїдiв з масами не менше 1 кг. Приблизно 30% з них досягають висоти 30 км i менше, а бiля 0,5% – залишають на поверхні Землi метеорити. Космiчнi прибульцi кожного року залишають на нашій планетi близько 800 метеоритiв (на поверхню Землі щодоби “випадає” з космосу до 50 тон великих і дрібних метеоритів), хоча знаходять всього 10–20. Більше 75% яскравих болідів в нашій атмосфері є фрагментами ядер комет, які рідко долітають до поверхні Землі. Залежно вiд хiмiчного складу метеорити подiляють на кам’янi, залiзнi та залiзокам’янi. Кам’янi метеорити складають близько 92%, залiзнi – приблизно 6%, залiзокам’янi – бiля 2%.

Спостереження космічних вторгнень в радіодіапазоні. Особливістю дослідження метеорної активності у радіодіапазоні є той факт, що реєструється не частина енергії, яка випромінюється під час згорання метеороїда в атмосфері, а частина перевипроміненої енергії від наземних трансляторів телерадіомовлення (так зване розсіяння вперед, від англ. – forward scattering).

Сьогодні в Україні реєстрація відлунь радіохвиль від іонізованих слідів метеорів в радіодіапазоні за допомогою метода прийому відлунь сигналів загоризонтних радіостанцій (FM, Frequency Modulation) проводиться з використанням чотирьох радіотрас, створених за ініціативою Науково-дослідного інституту “Миколаївська астрономічна обсерваторія” (далі –НДІ “МАО”): Кельце–Миколаїв, частота 88.2 МГц, довжина 910 км; Стамбул–Миколаїв, частота 88.2 МГц, довжина 700 км; Соннеберг (Німеччина)–Львів, частота 91.7 МГц, довжина 900 км; Будапешт–Рівне, частота 94.8 МГц, довжина 635 км.

Комплекс приймає сигнал потужної загоризонтної FM станції, розташованої в місті Кельце (Польща) на відстані приблизно 940 км від Глухова. FM станцію вибрано з урахуванням як азимутально-частотного розподілу шумів в місці розміщення комплексу, так і місць дислокацій, потужностей та частот випромінювання станцій передавачів і радіочастот. Відтак в Україні відкрито нову радіотрасу реєстрації відлунь радіохвиль від іонізованих слідів метеорів (траса Кельце–Глухів, частота 88.2 МГц).

Результати роботи комплексу впродовж трьох місяців представлено на рисунках.

Загальна кількість вторгнень, зафіксованих комплексом за тримісячний термін роботи становить 23 949 одиниць (серпень – 3 238 од., вересень – 9 570 од., жовтень – 11 141 од.).

Щомісячно результати поточних спостережень в установленому форматі відправлялись на сайт міжнародного проекту RMOB (англ. – Radio Meteor Observing Bulletin) – https://www.rmob.org

Observer : ri_nao This datas in Text Format for Colorgramme On Line	Observer : ri_nao-amc This datas in Text Format for Colorgramme On Line	Observer : ua-lviv-polytechnic-obs This datas in Text Format for Colorgramme On Line	Observer : ua-rivne-man-space This datas in Text Format for Colorgramme On Line

Як бачимо, реалізація ідеї моніторингу космічних вторгнень має великий педагогічний потенціал, оскільки дає можливість навчати, спостерігати за допомогою сучасних технічних засобів, виховувати не тільки учнів від початкової школи до ліцею, але й студентів. На нашу думку, це особливо важливо для школярів, які активно залучаються до навчально-наукової роботи, спілкуються з науковцями, спеціалістами в певних галузях знання, які знання молодому поколінню передають “з рук в руки”, доносять важливість проблеми космічних вторгнень для майбутнього нашої цивілізації, що, в свою чергу, сприяє соціалізації юних науковців, виховує в них почуття відповідальності за майбутнє планети Земля.