Вибір майбутньої професії – важлива і досить непроста справа
. Батьки радять одне, однокласники кличуть «давай з нами», старші знайомі агітують «у нас круто»… Як не розгубитися у вирі цієї інформації і правильно відповісти на запитання «Яку ж професію обрати?», – радимося з провідним практичним психологом Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка – Юрієм Володимировичем Рябком.
«Для того, щоб зробити вдалий професійний вибір, потрібно врахувати кілька чинників і не припуститися розповсюджених помилок.
Найголовніше, що ми маємо брати до уваги: власні прагнення («я хотів би бути…», «мені важливо…»), свої можливості (здібності, уміння, досвід), наявність попиту на професію на ринку праці (майбутня професія повинна не тільки бути цікавою, але також забезпечувати високі шанси на працевлаштування і стабільний заробіток), думки найближчого оточення, насамперед батьків.


«Для того, щоб зробити вдалий професійний вибір, потрібно врахувати кілька чинників і не припуститися розповсюджених помилок.


-
не враховувати свої фізичні можливості і медичні протипоказання;
-
робити вибір, орієнтуючись на своє швидкоминуче захоплення;
-
вибирати професію, щоб довести щось іншим, або на зло комусь;
-
робити вибір поступившись наполяганням батьків, із поваги до їх думки і не враховувати інші чинники;
-
орієнтуватися виключно на престиж професії. Попит на престижні професії передбачувано перевищує пропозицію на ринку праці, отже й вірогідність працевлаштування за такими професіями нижча;
-
спиратися на поверхове, романтизоване уявлення про професію, бачити тільки окремі привабливі її риси;
-
ототожнювати професію зі знайомим професіоналом, переносячи захоплення людиною на професію;
-
прирівнювати професію з улюбленим навчальним предметом;
-
спиратися на застарілі уявлення про професію.
Важливо якомога більше довідатись про професію. Для цього:






Хоча вибір професії важлива і відповідальна справа, надмірна занепокоєність правильним вибором може позбавляти впевненості і рішучості при прийнятті рішення. Не слід боятися зробити фатальну помилку! Сучасна людина протягом життя може кілька разів міняти професію через зміни поглядів, інтересів і переконань.
Щоб краще зрозуміти власні прагнення і свої можливості, можна пройти кілька діагностичних методик на спеціальних профорієнтаційних ресурсах в інтернеті, звернутись за консультацією до психолога або фахівця з профорієнтації. Не обійтись і без самоаналізу. Можна, наприклад, розписати свої «Можу» і «Хочу» на стандартному аркуші паперу, поділивши його на три колонки. У колонку «Хочу» записуємо все, що важливо для Вас і можна отримати від роботи за професією («побачити світ», «багато знайомств», «гнучкий графік», «колектив однодумців», «досліджувати тварин», «бачити свою корисність іншим людям»). У колонку «Можу» записуємо свої здібності, навички і вміння: «вмію чітко формулювати думки і переконувати інших», «швидко набираю текст на клавіатурі», «маю гарну фізичну форму». Важливо підійти до самоаналізу хоч і критично, але без зайвого скептицизму. У третю колонку виписуємо вимоги професії. Наступний крок - шукаємо невідповідності між «Хочу» і «Можу», зіставляємо з вимогами професії із колонки «Треба»».

