Це повідомлення про геніального хіміка Д.І.Менделєєва (невідомого для широкого загалу як зоолога / студентська магістерська робота) свідчить про те, що для формування творчої особистості необхідний певний рівень загальної культури, фундаментальна підготовка, побудована на синтезі наук.

Дмитро Іванович Менделєєв (1834–1907) – великий учений-енциклопедист, хімік, фізик, технолог, геолог, економіст і навіть метеоролог. Його повна наукова і літературна спадщина величезна і містить 431 роботу.

Цікавим історичним і науковим фактом творчої біографії Д.І.Менделєєва є його студентська дисертація з зоології «Опыт исследования о грызунах С.-Петербургской губернии» [Менделеев Д.И. Опыт исследования о грызунах Петербургской губернии (студенческая диссертация)./  Менделеев Д.И. Сочинения. Т. XXV.  Л.-М.: Издательство  АН СССР, 1952. С. 9–68], яка написана після закінчення Петербурзького педагогічного інституту у віці 21 рік. Робота ілюструє різноманітність наукових інтересів Дмитра Івановича у студентські роки. Разом із збереженими його записами лекцій з зоології, які читав у 1854-1855 рр. професор зоології і порівняльної анатомії Федір Федорович Брандт (1802 – 1879), ця робота засвідчує, що на початку наукового шляху всесвітньо відомий хімік серйозно вивчав зоологію хребетних не лише за різними літературними джерелами, але й за допомоги особистих досліджень. Зокрема, Д.І.Менделєєв у 1854 р. прочитав три (пробних) лекції, з яких одна на зоологічну тематику – «Про вплив теплоти на поширення тварин». Робота Д.Менделєєва про гризунів була складовою програми колективних зоологічних досліджень  губерній Росії під керівництвом академіка Петербурзької АН (1833) Ф.Ф.Брандта – засновника та першого директора (з 1831р.) Зоологічного музею АН.

Д.І.Менделєєв дотримувався систематики гризунів за академіком Ф.Брандтом, але здійснив власну обробку матеріалу, яка різнилась від плану курсу зоології вчителя . Для експериментальної частини дослідження він самостійно виловив й виміряв деяких гризунів (ряду Rodentia): 20 домових мишей (Mus musculus L.), 6 екземплярів мишівок (Sminthus),  одну плетуху (летючу білку) – Scioropterus volans L. Зокрема, наведить дані вимірювання самців і самок петербурзької популяції мишей: довжина тіла по прямій лінії, хвоста, голови, вух, передніх і задніх кінцівок, задньої стопи. Допитливість Дмитра Івановича вражає – потрапивши на дві самки, він підраховує п’ять пар сосків, які при натискування виділяли краплини молока (три пари сосків знаходяться позаду передніх ніг, дві – перед задніми кінцівками).

Молодий Д.І. Менделєєв з рідкісною для його віку обачливістю враховує необхідність чіткої суворості критерію виду, що є актуальним й сьогодні. Вид і концепція виду – це базові поняття при аналізі біологічного різноманіття.

При обговорення окремих родів і видів Д.І.Менделєєв, на відміну від     Ф.Ф. Брандта, приділяє увагу екології тварин, а також особливостям, які мають практичне значення та викликають цікавість широкого кола читачів. Науковий інтерес мають висловлювання Д.І.Менделєєва щодо систематики, зоогеографії тварин, які є свідченням його компетентності як зоолога, а також його творчу самобутність.

Коли в роботі йдеться про різні види гризунів, то вчений повідомляє різні деталі й подробиці, які свідчать про особисті спостереження автора. Науковість інформації інколи забарвлюється яскравими й емоційно привабливими реченнями. Наприклад, «Веселый обитатель наших хвойных и лиственных высокоствольных лесов – игривая белка – вьет себе на них уютные, мягкие гойна (гнезда), питается теми произведениями, какие добудет в этом лесу, и проводит на них и свое веселое лето и спокойную зиму» . Або, «Домовая мышь – Mus musculus L. Все знают ее за вред, за проныливость, все не любят и гнушаються маленьким грызуном, до которого дошла речь в нашей фауне, хотя в своей форме он не имеет ничего неприязного и некрасивого». 

Науковий інтерес має висловлювання Д.І. Менделєєва щодо родинних зв’язків між домовою мишею і чорним пацюком. Тобто, Дмитро Іванович за декілька років до опублікування Ч. Дарвіним «Походження видів» (1858) евристично виказує думку не лише про мінливість видів, але й про генетичний зв'язок між видами завдяки дивергентній еволюції.    

Висновок з цього повідомлення про геніального Д.І.Менделєєва (невідомого для широкого загалу як зоолога) пропонуємо як такий, що актуальний для нашої вітчизняної освіти – для формування творчої особистості необхідний певний рівень загальної культури, фундаментальна підготовка, побудована на синтезі наук.

Рудишин Сергій. Дмитро Іванович Менделєєв як зоолог . Біологія і  хімія в школі.  2011.  № 5.  С. 44.

Деталі

Перегляди: 85

Вивчення магнітних явищ можна доповнити простим і ефектним дослідом із батарейкою, постійним магнітом і мідним дротом, скрученим у вигляді котушки. Учні отримають уявлення про те, що магнітні властивості має провідник, по якому проходить струм, оскільки він взаємодіє із магнітом – рамка із мідного дроту обертається. Необхідно звернути увагу на те, що рамка не взаємодіє з магнітом, якщо по ній не проходить струм.

Знадобиться нова батарейка на 1,5 вольти, мідній дріт довжиною 1 метр, діаметром близько 0,5 мм, який використовується у обмотках двигунів, постійний магніт (від акустичного динаміка, гіпсових фігурок), дві шпильки, два гумових кільця (можна відрізати від велосипедної камери).

Мідний дріт потрібно скрутити у вигляді спіралі, намотуючи його на циліндричний предмет, потрібно зробити не менше 10 витків. Бажано, щоб витки котушки не перекривали один одного. Вільні кінці дроту мають розміщуватися діаметрально назовні від котушки.

Необхідно забезпечити симетричну форму котушки для рівномірного розподілу ваги, інакше котушка не буде обертатися.

Два вільні кінці дроту, на які буде спиратися котушка, потрібно зачистити від шару лакової ізоляції.

Один вільний кінець дроту зачищається повністю, а інший – лише з одного боку, утворюючи пристосування на зразок щітки в електродвигуні. Котушка здійснює півоберта за інерцією (у двигуні постійного струму напрям струму змінюється кожні півоберти рамки).

Відріжте два гумових кільця від велосипедної камери. За їх допомогою закріпіть дві шпильки і магніт, як зображено на рисунку. Відхиліть одну шпильку і встановіть мідну котушку. Щоб вона почала обертатися необхідно її легенько штовхнути.

Можна запропонувати учням виконати декілька експериментів з цим простим електричним двигуном. Що відбувається, якщо замінити магніти? Якщо до моделі піднести ще один магніт? Якщо для котушки взяти провід іншого діаметру і довжини? Якщо взяти іншу батарейку?

Пояснюємо учням, що коли котушкою проходить струм, вона «перетворюється» на магніт. Ось чому котушка взаємодіє із магнітом, закріпленим на батарейці. Дослід переконує учнів, що між електричними і магнітними явищами існує тісний зв’язок.

Деталі

Перегляди: 87