28 лютого 2016 року відбулися секційні засідання науково-практичної конференції «Інтеграція науки і освіти: компетентнісний підхід».
Секція біології та основ сільського господарства розпочала свою роботу згідно з графіком. Керівник секції доктор сільськогосподарських наук, професор Горшкова Л.М. звернулася до колег з вітальним словом і перейшла до власної доповіді «Навчально-польові практики з біології в аспекті компетентнісного підходу». У ході доповіді цікаво було представлено реалізація компетентнісного підходу в практичній діяльності студентів вишу.
Не менш цікавою була доповідь кандидата сільськогосподарських наук, доцента Мигуна М.П. «Практична спрямованість вивчення явища поліплоїдії на заняттях з курсу «Генетика з основами селекції». Викладач окреслив проблему удосконалення навчального процесу у вищій школі з генетики, розкрив практичну спрямованість польової практики з курсу «Генетика з основами селекції» на прикладі теми «Явище поліплоїдії у рослин». Також було наведено порівняння насіння диплоїдного і тетраплоїдного сортів жита за морфологічними ознаками та масою насіння. Представлено дослідження періодичності росту і розвитку рослин, складено морфологічну характеристику диплоїдних і тетраплоїдних форм жита посівного.
Кандидат педагогічних наук, доцент Бурчак Л.В. виступила з темою доповіді «Місце науково-дослідницької роботи студентів у формуванні їх дослідницької компетентності». Було обґрунтовано сутність поняття «дослідницька компетентність», етапи її формування та показано місце різних форм науково-дослідницької роботи у підготовці вчителя-дослідника.
Проблему підготовки майбутнього вчителя біології підняла у своїй доповіді кандидат педагогічних наук, доцент Мегем О.М., котра охарактеризувала процес підготовки майбутнього вчителя біології до реалізації завдань шкільної гігієни.
Кандидат хімічних наук, доцент Кузьменко Л.О. розкрила закономірності хлорування хіноїдних систем. Доповідь виявилася науковою й цікавою одночасно.
Асистент Коваль Л.В. схарактеризувала ретроспективний погляд на розвиток і становлення компетентнісного підходу.
У цілому, доповіді були змістовні, науково обґрунтовані, викликали інтерес у колег, що знайшло відображення у «здоровій» дискусії та низці запитань.
На секції фізико-математичної освіти та інформатики було розглянуті доповіді:
- Деформаційні моделі квантових осциляторів – властивості застосування.
Д. ф.-м. н., професор Качурик І.І.
- Методологічні засади формування професійної компетентності магістра фізики.
К. ф.-м. н., доцент Шелудько В.І.
- Роль комплексних задач у процесі професійної підготовки майбутніх вчителів математики.
К.п.н., ст. викладач Заїка О.В.
- Структурно-функціональна модель формування методологічних знань у майбутніх учителів математики.
К.п.н., доцент Кугай Н.В.
- Візуалізація навчального матеріалу засобами інформаційно-комунікаційних технологій.
К.п.н., доцент Кухарчук Р.П.
- Задачі на побудову як засіб формування графічної компетентності учнів основної школи.
К.п.н., доцент Бурчак С.О.
- Використання систем комп’ютерної математики у лабораторному практикумі з фізики
К.п.н., ст. викладач Рябко А.В.
- Розширення експериментальної бази вищої школи в умовах сьогодення.
К. ф.-м. н., доцент Гоменюк О.В.
- Результати спостережень входження болідів у земну атмосферу отримані в Єдиній Мережі Чурюмова.
К.п.н., доцент Грудинін Б.О.
- Особливості вивчення інформатики за новою програмою ЗОШ.
Асистент Конопля В.О.
